Quen_si_no_mi, 38 - 20 марта 2010 12:07

Ти бачиш ці малюнки на груди, зграї птахів, що летять
На північ а не на південь, до тебе в місто що так і не здався
Це наш Париж, місто мрійників, у білі ночі несплячих
У пошуку себе, як же в його мережі не чайно, попався
По нічних набережних, на затоці бризом, що дихав
Ні я не повернуся, і повернути не разу не намагався
Холод слова не колов, ти знаєш рік за роком, що жив
Усе перемолов, але не забув, я таким як раніше залишився

• 
• 
•