Оля, 43 - 6 марта 2009 00:43

Пісні як наше життя. У кожного часу свої пісні, у кожного покоління – свої улюблені виконавці. Плине час, а мелодії пісень й надалі лунають у наших серцях, зворушують їх і проймають чимось незабутнім, інколи пробуджують нас від сну … з певного суму … будять нас … і розкривають нам по-іншому наше ж життя … наше бачення оточуючого …
Сьогодні був саме такий день … лунали пісні В.Івасюка … і знову, покрайній мірі у мене, проминало життя … так … моє коротке життя … слух радували гурти «Файно», «Дивні», «Піккардійська терція», Віктор Морозов, гурт «Плач Єремії», Тарас Чубай та Віртуози Львова …
Розпочався концерт … мені зразу згадались слова пісні з Івасюка «А ти подумай» … [I][B]«Є хмарний день, є день без хмар — життя химерний календар … А ти подумай, ти помрій, чи день не загубив ти свій, чи доробив, чи докохав, чи людям і землі усе, що міг, віддав … Є хмарний день, є день без хмар. У серці не вщухає жар, роки не гасять почуття: у нім весна, у нім життя. Тобі відкритий цілий світ, коли у ньому є твій слід. Коли у ньому є твій слід»…[/B][/I]Пісня за піснею переносила мене у вир мого власного життя … до моїх мрій … мого кохання … моїх невдач та розчарувань … але зараз зовсім не про це …
Аудиторії були запропоновані пісні «Нестримна течія», «Два перстені», «Відлуння твоїх кроків», «Водограй», «Червона рута», «Запроси мене у сни», «Капелюх», «Кленовий вогонь», «Мила моя», «Ой зацвіла рожа», «Пісня буде поміж нас», «Тільки раз цвіте любов», «Я — твоє крило», «Я піду в далекі гори», «Тільки раз цвіте любов», можливо щось і пропустила, те, що запам’ятала … і 2 пісні Ігоря Білозора «Весільний марш» та «Квіти у росі»
До початку самого концерту чула кілька не дуже схвальних очікувань! … одні говорили про присутній патріотизм … інші - про недосконало поставлену програму … Мені ж дуже сподобався концерт! Слова кожної з пісень були мені знайомі і я не раз їх чула! І вкотре для мене це була можливість насолодитися тим, що є близьким мені …
Розпочали гурт «Файно» з піснею «Водограй» … [I]«Ой водо-водограй, грай для нас грай. Танок свій жвавий ти не зупиняй. За красну пісню на всі голоси що хочеш, водограю, попроси. Струни дає тобі кожна весна, дзвінкість дарує їм осінь ясна. А ми зіграєм на струнах твоїх, хай розіллють вони радісний сміх»[/I]
Підхопили естафету гурт «Дивні» … якесь специфічне виконання пісень … «Два перестені» та пісні «Запроси мене у сни» … [I][B]«Запроси мене у сни свої, в ті, що досі не збулись. Запроси мене у сни свої, в ті, що збудуться колись. В ті, що збудуться колись. Запроси мене у сни свої, хоч на мить, та запроси… Запроси мене у сни свої, тугу в серці погаси. Тугу в серці погаси. Тугу в серці погаси»[/B][/I] … щось в моєму серці відбувалось в цей момент … важко це описати … так хотілось промовити ці слова вголос Комусь …
Опісля на сцені з’явився В. Морозов, який виконав народну пісню «Ой зацвіла рожа»: [B][I]«Ой зацвіла рожа в гаю, ой рожа та й рожа. Любить тебе не гадаю, забути не можу. Любить тебе не гадаю — ти не моя мила, а шукати іншу любку вже мені не сила»[/I][/B] … Опісля виконав пісню «А ви ж мене поховайте», яку виконував на першій «Червоній Руті» і зачіпив усіх піснею «Кленовий вогонь»: [I][B]« … Не згаси вогонь холодом долонь! Спалах листя у волосся я вплету, щоб все збулося. Не згаси вогонь холодом долонь!»[/B][/I]
Надалі прозвучала пісня «Капелюх» спільно з «Піккардійською терцією» … та «Відлуння твоїх кроків», що зазвучала дуже легко й невагомо: [I][B]«Твої кроки мій забрали спокій, ти від мене йдеш в осінню ніч… я ж у мріях біля тебе, збоку, віями торкаюсь пліч. І плине час білим птахом в чисту голубінь. Чому це нас роз’єднала тиха далечінь? Скажи, чому на моїх вустах є тінь журби? Луну одну залишив для мене ти. Те відлуння в моє серце б’ється, і воно спішить за ним услід. Стихнуть кроки, та не стихне серце. Жду тебе з далеких літ»[/B][/I]
Опісля Тарас Чубай радував далі усіх добре відомими піснями В.Івасюка:
«Я — твоє крило» … [I][B]«Я — твоє крило, ти — моє крило, — щастя більшого не треба. Полетімо в ніч, в неповторну ніч, і крильми торкнемось неба»[/B][/I] …
«Я піду в далекі гори» … [B][I]«Мила моя, люба моя, світе ясен-цвіт, я несу в очах до тебе весь блакитний світ. Я несу любов-зажуру, мрію молоду, і сади цвітуть для мене, як до тебе йду»[/I][/B]. Славнозвісною «Червоною рутою» … і ін.
Особливо для мене звучала цього вечора пісня «Нестримна течія» … [B]«Зникло наше бути чи не бути, ген за гори з журавлями одпливло, і тепер не знаю, як забути те, чого ніколи не було. [/B] Щирий сміх торкався вуст твоїх, щирий сміх, як перший сніг, та днів нестримний біг, та днів нестримний біг змести повік не зміг той перший сніг». ….

• 
• 
•