Luda, 41 - 16 июня 2015 23:36

Ниточки тепла.
I кожен раз немов востаннє проживаєш
Закоханiсть, не в того, є як є.
Амiнь, капут i ахтунг - все минає.
Прожити - знову, i ще раз, i ще.
I глибше, глибше - кожен раз до сутi.
Все рiзне, неповторна мить.
Шукаю iстиннiсть, знаходжу серед мутi
Грааль душi, що свiтить i творить.
Це диво, що заховане пiд покривом
Iз болю i страхiв, шрамiв i ран,
Iз вiдголоскiв сприйняття минулого,
Iз того, що лишило воно там.
Чи варте воно того? Контакт душ,
Промiнчик свiтла, що iде у вiчнiсть.
Я зiронька - i ти. Мiльярди зiр...,
Що свiтять власним унiкальним свiтлом.
Зiгрiй мене, так хочу я тепла,
Хай ненадовго, але щиро, дуже.
I ти не мiй, i не твоя зоря.
I сонце свiтить. Слiпить. нашi . очi.
Iлюзiя химер iз болю повстає,
А страх бажань все сковує в безодню -
I не зробити кроку. Хай буде як є.
Ця мить тепла - вона невiдворотна.
А далi тiльки вакуум самотностi,
Хаос у головi, душi. Вiдновлююсь.
Збираю крихти стiйкостi.
Цей почерк, що залишив ти менi.
Минає час. Привiт у iнтернетi.
Як ти?
-Все добре, все гаразд.
-Скучаю.
-Теж.
-Живий. Я є в цiм свiтi.
Це ниточка тепла, що грiє нас.
I кожен з нас - то чисте диво,
Якщо побачить те, що в.
Я так люблю, я так хотiла:
Скарби душi - ось те, чим дорожу.
Якщо є тi, що не пiдходять, -
Знайдеться той, хто пiдiйде.
Якщо є тi, що вiд'iжджають, -
Прийде i той, хто залишиться.
Прожити, як востаннє, кожну повiсть,
Кожну iсторiю любовi i добра.
За свою щирiсть маю чисту совiсть,
Хоч не свята, далеко не свята.
Колись зустрiну очi, що здивують щирiстю,
Що будуть бачити крiзь маски всю мене.
Об'ємнiсть, свiтло, i нюанси мiмiки..
Я є. Ти є. Це так багато. Все.
I пошук вимкнеться. Природно все i просто.
Ти поруч, без усiх "але".
Дует, можливо, втiм не суголосся.
У кожного свiй шлях, хоч поруч, свiй мотив.
Партнерство, рiвнiсть, поруч - не єдине.
Як зберегти природню крихку грань -
Мистецтво все життя любити -
I зберегти себе й тебе вiд зазiхань
Чи на свободу, чи на власний погляд,
А чи на хобi, стиль, чи ритм життя.
Мистецтво жити так, наче збулося
Уже тепер, а не колись, життя.

Це важко зрозумiти i побачити,
Що ВСЕ тепер - не було, не буде.
Е я, мiй шлях i вiдчуття самотностi,
I ниточки тепла - оце й усе, що є.

• 
• 
•